Об’їхавши свої володіння, вона всюди відновила мир і порядок, а потім впритул стала опікуватися зовнішньою політикою.
Ольга схилялася до християнства, але усвідомлювала, що прилучення до церковної ієрархії Візантії загрожує Києву залежністю від Константинополя. У 955 році Ольга вирушила до столиці Візантії, прийняла сама хрещення і спробувала домовитися з греками про те, що прийняття християнства Руссю не буде означати її політичного підпорядкування Візантії. Греки відповіли порожніми обіцянками. Ще одне посольство також зазнало невдачі. Зневірившись, княгиня в 959 році звернулася до Заходу, до імператора Оттона, але і тут головною умовою було поставлене підпорядкування західній церкві.
Під впливом цих невдач Ольга склала з себе владу на користь сина Святослава, котрий віддавав перевагу язичництву. Перша княгиня-християнка заповіла поховати її за християнським обрядом і не справляти язичницької тризни.
Руська православна церква через кілька століть канонізувала княгиню Ольгу.
Коментарі
Дописати коментар