Трагедія Клубовецького лісу (Тисменицький район)...

Їх було восьмеро. Найстаршому – 29, наймолодшому – 18 років. І вони до останньої краплі крові, до останнього подиху залишилися вірними націоналістичній ідеї. Гасло «Здобудеш Україну або загинеш у боротьбі за неї!» для цих патріотів із Тисменицького та Богородчанського районів виявилося пророчим. 13 березня 1951 року внаслідок виявлення місця їх переховування у клубовецькому лісі та облоги енкаведистів повстанці загинули.

13 березня 1951 р. в Клубовецькому лісі (Тисменицький район) сталася трагедія. Більшовицькі карателі ще вдосвіта приїхали у Клубівці, оточивши село та перекривши всі стежки і дороги до лісу. Потім взяли кількох чоловіків і привели їх у ліс поблизу Монастирського провалу. Під’їхала і автомашина, з якої вийшли два офіцери та один чоловік, загорнутий у плащпалатку. Обличчя його не було видно. Саме цей невідомий зрадник і показав місце криївки. Приведених селян примусили розкопати вхід до криївок, а самі стояли напоготові з автоматами. Розкопаний вхід закидали гранатами, а потім впустили до криївки задушливий газ. 

А партизани в той час нищили документи, поламали друкарську машинку, радіоприймач, старий одяг. Спокійно переодяглися у святкову одежу і пострілялися. У цій криївці загинули вісім підпільників. Прізвище їх залишились невідомі. Потім під вартою карателів колгоспники фірами відвезли полеглих партизанів до Тисмениці, де виставили на пострах людям. Може й матері приходили попрощатись із синами серед інших людей, але не подавали виду, адже всій родині загрожувала депортація до Сибіру. Через три дні загиблих повезли у Тлумацькому напрямі. Де їх поховали невідомо. 

Клубовецький осередок руху разом із Клубовецькою сільською радою на початку 1990-х років встановили імена всіх вісьмох повстанців, роки і місце народження та псевдо. Ось вони:

Бардюк Володимир син Івана, 1920 р. н., в с. Пшеничники Тисменицького району, охоронець Тлумацького надрайонного провідника ОУН, псевдо – Владзьо, Сагайдачний, Кудлатий; 

Волощук Григорій син Василя, 1929 р. н., в м. Тисмениці, керівник кущового проводу ОУН, псевдо – Грицько; 

Каратніцький Михайло с. Юрія, 1923 р. н. в с. Лесівка Богородчанського району, керівник Тлумацького надрайонного проводу ОУН, псевдо – Маяк; 

Рев’юк Теодор син Михайла, 20.02.1931 р. н. в м. Тисмениці, стрілець кущового проводу, псевдо – Дорошенко; 

Самуляк Євген син Петра, 8.07.1930 р. н. в м. Тисмениці, охоронець районного проводу, псевдо – Данко; 

Сисак Василь син Дмитра, 1933 р. н., в с. Липівка Тисменицького району, стрілець кущового проводу, псевдо – Рідний; 

Сокольський Олексій Якович, 1925 р. н. в с. Липівка Тисменицького району, керівник проводу ОУН, псевдо – Недобийко; 

Шешурак Йосип Михайлович, 1931 р. н. в с. Хом’яківка Тисменицького району, стрілець кущового проводу, псевдо – Крук.

12 жовтня 2012 року на цьому місці зібралися воїни УПА, представники верховенства держави та всі небайдужі люди, які освятили криївку та увіковічнили пам'ять воїнів УПА, які загинули на даному лісі.