Обман — подання неправдивих відомостей або навмисне замовчування тих чи інших обставин, повідомлення про які, згідно з чинним законодавством, є обов’язковим. Обвинувачений — особа, стосовно якої є достатньо доказів, що вказують на вчинення 55 нею злочину. На цій підставі слідчим або особою, яка провадить дізнання, виноситься постанова про притягнення цієї особи до участі у справі як обвинуваченого (ст. 131 КПК).
Обвинувальний висновок — процесуальний документ, у якому слідчий підбиває підсумок попереднього розслідування у справі і формулює обвинувачення певної особи у вчиненні злочину з наведенням конкретних доказів. Якщо у справі є кілька обвинувачених, то складається один спільний О. в. з чітким визначенням ролі кожного у вчиненні злочину (ст. 223 КПК).
Об’єднання громадян — добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об’єднання громадян визнається політичною партією або громадською організацією (ст. 1 Закону України “Про об’єднання громадян”).
Об’єктивне право — нормативний регулятор, який є системою загальнообов’язкових, формально визначених норм, що слугують критерієм правомірності чи неправомірності поведінки особи, тією юридичною основою, на базі якої визначається практикою наявність чи відсутність у особи юридичних прав і обов’язків. 56
Обмежена (конституційна) монархія — різновид монархічної форми правління, при якій влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів.
Обтяжуючі обставини — чітко визначені кримінальним законом фактори, які підвищують суспільну небезпеку злочину та особи, котра його вчинила. Наприклад: вчинення злочину особою, яка раніше скоїла якийсь злочин, заподіяння злочином тяжких наслідків, підмова або залучення неповнолітніх до вчинення злочину, вчинення злочину з особливою жорстокістю або знущання з потерпілого, вчинення злочину особою, яка перебувала у стані сп’яніння, тощо (див. ст. 67 ККУ).
Обшук — дії, що провадяться у випадку, коли слідчий має достатні підстави вважати, що знаряддя вчинення злочину, речі й цінності, набуті злочинним шляхом, які мають значення для встановлення істини у справі, заховані у певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи, а також, коли він має достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці переховуються особи, які вчинили злочин. О. здійснюється згідно з постановою слідчого і з санкції прокурора (ст. 177 КПК). 57
Об’єкт злочину — суспільні відносини, проти яких спрямовано злочин. Об’єкт правовідношення — певне особисте або соціальне благо, для здобуття і використання якого встановлюються взаємні юридичні права та обов’язки суб’єктів.
Об’єктивність розслідування — принцип кримінально-процесуального права, що полягає у встановленні повної істини у провадженій справі з урахуванням усіх обставин, які викривають як звинуваченого, так і тих, що свідчать на його користь. Ніхто при цьому не вправі домагатися показань шляхом насильства, погроз, а також примушувати обвинуваченого доказувати свою невинність (ст. 22 КПК).
ООН (Організація Об’єднаних Націй) — міжнародна організація, створена за ініціативою учасників антигітлерівської коаліції на основі добровільного об’єднання зусиль суверенних держав з метою підтримання і зміцнення міжнародного миру, безпеки, розвитку співпраці між ними. Діє на підставі свого Статуту. Заснували ООН 51 держава, у т.ч. Україна. Головними органами ООН є Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна рада, Міжнародний суд і Секретаріат. 58
Опіка — правова форма захисту особистих і майнових інтересів неповнолітніх, які не досягли 15 років, та громадян, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
Опікун — особа, на яку покладено безпосереднє здійснення опіки, законний представник підопічного.
Органи дізнання — державні органи, яким відповідно до чинного законодавства надано повноваження провадити оперативно-пошукові і в окремих випадках невідкладні слідчі дії. До них належать: міліція, органи безпеки у справах, віднесених законом до їхнього відання, командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташуванні частини, з’єднання, установи), митні органи, начальники виправнотрудових установ тощо. Організатор злочину — особа, яка організувала скоєння злочину або керувала його скоєнням (ст. 27 ч. 3 КК). 59
Орган держави — складова частина апарату держави і структурно організований колектив державних службовців (або один службовець), наділений владними повноваженнями та необхідними засобами для виконання певних завдань і функцій держави.
Оскарження — встановлений процесуальний порядок подання скарг учасниками процесу на рішення, постанови, ухвали і вироки суду.
Основні права людини — певні можливості людини, необхідні для її існування та розвитку у конкретно-історичних умовах. Визначаються досягнутим економічним, духовним, соціальним рівнями розвитку людства. Мають бути загальними і рівними для кожної людини.
Особисті немайнові права — цивільні права особи, об’єктом яких є блага, що позбавлені майнового змісту, проте нерозривно пов’язані з суб’єктом права, визнані державою та потребують правової охорони (ім’я, авторське ім’я, честь і гідність, життя і здоров’я, тілесна недоторканість тощо).
Осудність — нормальний стан психічно здорової людини, що виражається у здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (ст. 19 КК). 60
Охорона праці — система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Очна ставка — одночасний допит двох, раніше допитаних, осіб, що давали істотно суперечливі показання, з метою усунення цих протиріч (ст. 172 КПК).
Коментарі
Дописати коментар