Канонічне право — сукупність норм християнського права, встановлених церковними соборами, що визначають організацію церк- 39 ви, її внутрішній розпорядок, відправлення культу, а також норми моралі, родинних відносин і певною мірою норми цивільного, кримінального та судового права (за умови, якщо вони санкціоновані і забезпечуються державою).
Касація — у судочинстві форма оскарження і перевірки судом другої інстанції вироків, рішень, ухвал і постанов судів першої інстанції, що не набрали законної сили.
Касаційне подання — процесуальний акт, який подається прокурором до суду другої інстанції у випадках незгоди з вироком або рішенням суду першої інстанції, що не набрали законної сили (ст. 32 п. 15 КПК).
Кваліфікація виробнича — характеристика даного виду роботи, що встановлюється за ступенем її складності, точності й відповідальності, а також присвоєння працівникові розряду, категорії, класу або диплому на основі його особистих знань і навичок під час виконання цієї роботи.
Кодекс — єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано норми, що належать до певної галузі (інституту) права чи законодавства.
Кодифікація — спосіб удосконалення, систематизації законодавства, що полягає у 40 змістовій переробці й погодженні певної, пов’язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об’єднанні їх в єдиному нормативному правовому акті.
Колегія судова — розгляд справи кількома суддями (ст. 17 КПК).
Колективні трудові спори — розбіжності, що виникли між сторонами щодо встановлення або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту (на рівні підприємства), укладання і зміни колективного договору або угоди та їх виконання.
Комісії по трудових спорах — первинний орган для розгляду індивідуальних трудових спорів, що обирається загальними зборами трудового колективу з числом працюючих не менше 15 осіб.
Компетенція — сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов’язків державного органу або службової особи, що визначаються Конституцією.
Конвергенція — концепція про зростаючу подібність між соціалізмом і капіталізмом; схожість ознак і остаточне злиття двох систем.
Конституційний суд України — незалежний орган у системі судової влади, покликаний забезпечувати відповідність законів, 41 інших нормативних актів органів законодавчої, виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав і свобод особи. Конституція України — Основний Закон України, що визначає її державний та суспільний лад, правову систему, проголошує і закріплює основні права і обов’язки громадян, окреслює компетенції і повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади.
Контрабанда — переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, що вчинене у великих розмірах спеціально організованою групою осіб. (ст. 201 КК).
Конфедерація — союз держав, що зберігають свою незалежність і роздільне існування, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і військових.
Конфіскація — примусове, безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, що є особистою власністю засудженого. К. майна може бути призначена лише у випадках, передбачених Кримінальним кодексом.
Колективний договір — двостороння угода, що укладається профспілковим комітетом 42 за уповноваженням трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом. Кооператив — колективне добровільне об’єднання громадян для спільної господарської діяльності.
Корупція — підкуп державних, політичних, громадських діячів, службовців державного апарату, вчинений особою у певних вузькокорпоративних (кланових) інтересах.
Крадіжка — таємне викрадення державного, колективного чи індивідуального майна (ст. 185 КК).
Крайня необхідність — дія, що хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена у стані, коли інші дії були неможливими, для усунення небезпеки інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам людини (ст. 39 КК). Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, основним змістом якої є покладання на винного примусового обов’язку зазнати у встановленому законом порядку державного осуду його особи, а також у випадку призначення понести передбачене кримінальним законом покарання.
Кримінальне право — система встановлених Верховною Радою України норм, які визначають підстави і принципи кримінальної 43 відповідальності, а також встановлюють, які суспільно-небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх вчинять.
Кримінологія — наука про злочинність, її причини, особу злочинця, шляхи і засоби попередження злочинності і перспективи її ліквідації.
Купівля-продаж — договір, за яким одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (річ, товар) у власність іншій стороні (покупцеві), яка має прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (гл. 54 ЦК).
Коментарі
Дописати коментар