Онлайн-виставка київських музейних скарбів

                           Д

Давність позовна — строк для судового захисту права за позовом особи, право якої порушено.
Дарування — безоплатна передача однією стороною (дарувальником) іншій стороні (обдарованому) за її згодою майна у власність (ст. 717 ЦК).

 Демократія соціальна — народовладдя, влада більшості населення країни, що здійснюється через політичну систему (організацію) суспільства з дотриманням основних прав усіх його членів. 21
Декрет — правовий акт Кабінету Міністрів України, із застосуванням якого реалізуються делеговані парламентом повноваження законодавчої влади (у випадках, передбачених законодавством).
Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєне правопорушення (делікти).
Демократичний режим — здійснення державної влади з повним дотриманням основних прав людини. При цьому забезпечуються легальні можливості вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) і вільної діяльності різноманітних громадянських об’єднань, що представляють інтереси громадян і впливають на формування та здійснення державної політики.
 Демократична республіка — форма державного устрою, за якого формальне право участі у виборах вищих органів влади належить населенню країни, яке досягло визначеного віку.
День прав людини — встановлений ООН на честь прийняття 1948 р. Загальної декларації прав людини. Відзначається в Україні щорічно 12 грудня, як у багатьох інших країнах світу. 22 Департизація — заборона створювати осередки політичних партій в органах державної влади, прокуратури, збройних силах, на державних підприємствах, в установах, організаціях; припинення діяльності вже існуючих партійних осередків у цих органах.
Депутат — повноважний та відповідальний представник народу у парламенті країни чи виборців свого виборчого округу та населення регіону у відповідних місцевих Радах народних депутатів. Депутат покликаний виражати й захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції представницького органу.
Депутатська група — об’єднання депутатів законодавчого (представницького) органу за територіальними, партійними та іншими ознаками для досягнення певної мети і ефективного виконання депутатських повноважень.
 Депутатські комітети і комісії (постійні й тимчасові) — утворюються в парламенті, у місцевих Радах народних депутатів з числа обраних депутатів, маючи своїм завданням підготовку законопроектів, рішень місцевих Рад і розгляд інших питань, що входять до 23 компетенції представницьких органів законодавчої влади і самоврядування, контроль за втіленням у життя прийнятих ними законів, рішень та інших правових актів.
 Депутатська недоторканість — встановлена законом гарантія недопущення притягнення депутата до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу.
Депутатські повноваження — визначаються Конституцією та законами України для депутатів усіх рівнів, а також наказами виборців.
Держава — організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальнонеоднорідному суспільстві, яка, зберігаючи його цілісність та безпеку, здійснює керівництво ним в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. Держава соціальної демократії — організація політичної влади трудящих — власників, що становлять більшість суспільства, яка, керуючи суспільством відповідно до їх волі, забезпечує реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації та народу, а також задоволення соціальних потреб на загальнолюдських засадах свободи, справедливості і солідарності. 24 Держава соціально-демократичної орієнтації — організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і безперешкодного здійснення основних прав людини, прав націй (народу) та прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
Державна влада — як ознака держави характеризується суверенністю, універсальністю і загальністю примусового впливу на поведінку людей.
Державна дисципліна — точне дотримання всіма організаціями та громадянами встановленого державою порядку діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб по виконанню покладених на них обов’язків. Формами державної дисципліни є планова, фінансова, договірна, штатна, технологічна, службова та ін.
Державна зрада — умисно вчинене громадянином України діяння на шкоду суверенітету, територіальній недоторканості, обороноздатності або державній безпеці України, перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, допомога іноземній державі чи організації або їх пред- 25 ставникам у проведенні підривної діяльності проти України. Державна реєстрація підприємства — акт, з моменту підписання якого підприємство набуває статусу юридичної особи.
 Державне правління — спосіб організації вищої державної влади. Д. п. характеризує порядок утворення, структуру і правове положення органів державної влади та встановлений порядок їхніх взаємовідносин. Визначальною ознакою Д. п. є правовий статус глави держави. Види сучасного Д. п.: президентська республіка, парламентська республіка, напівпрезидентська республіка, парламентська монархія, дуалістична монархія.
Державне обвинувачення — в кримінальному процесі діяльність уповноважених законом органів та осіб, що полягає у доведенні вини особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності. В суді України державне обвинувачення підтримує прокурор.
Державний кордон — лінія, що визначає межі сухопутної і водної території України. Вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, є кордоном повітряного простору і надр України.
Державно-правовий режим — сукупність засобів, прийомів реалізації державної влади, 26 що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад. Групи правових режимів: демократичний, недемократичний (авторитарний, тоталітарний та інші).
Державний режим — спосіб здійснення державної влади певними методами й засобами. Державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими складовими частинами.
 Державні інспекції — спеціальні державні органи, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням усіма суб’єктами встановлених відповідними правовими актами правил — санітарних, пожежних, ветеринарних та ін.
 Дієздатність — закріплена законом здатність суб’єктів права (людей, їхніх об’єднань або спільностей) дотримуватися своїми діями своїх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Джерело підвищеної небезпеки — в цивільному праві — діяльність, пов’язана з використанням технічних засобів, матеріалів, предметів, устаткування тощо, які створюють підвищену небезпеку для оточення.
Дискримінаційна норма — норма, яка позбавляє особу певних загальновизначених прав. 27 Дізнання — початкова форма попереднього розслідування. Основна функція Д. — проведення оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб, які його здійснили.
Диспозиція — складова частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється, рекомендується проведення певних дій.
Дія злочинна — активна, суспільно небезпечна, заборонена кримінальним законом, усвідомлена вина поведінки особою, яка заподіяла шкоду об’єктам, що перебувають під охороною кримінального закону.
 Добровільна відмова від злочину — остаточна, з власної волі, з будь-яких мотивів відмова від завершення злочину при усвідомленні можливості доведення його до кінця.
Довірена особа — особа, яка в період виборчої кампанії по виборах до Рад народних депутатів має завдання ознайомити виборців з кандидатом в депутати відповідної Ради, вести за нього передвиборчу агітацію.
Довіреність — письмове уповноваження, дане довірителем іншій особі (довіреному) для засвідчення певних прав перед третіми особами. 28
Договір міжнародний — угода між двома або кількома державами чи іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права і обов’язки в політичних, економічних чи інших відносинах.
 Донос завідомо неправдивий — повідомлення відомостей суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про здійснення злочину, який реально не був скоєний.
Допит — у кримінальному процесі слідча або судова дія, яка полягає в одержанні і закріпленні (фіксації) усних відомостей (свідчень) про істотні для цієї справи обставини.
 Дорадче опитування (консультативний референдум) —провадиться з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення. Дотримання норми права — форма реалізації права, яка полягає в утриманні від скоєння діяння, забороненого нормами права.
Дрібне хуліганство — нецензурна лайка в громадських місцях, образлива поведінка у ставленні до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КАП).
Дублікат — другий примірник документа, що має ту ж силу, що й оригінал.