Валютні операції — купівля, продаж, обмін чи використання в якості засобу платежу або застави іноземної валюти, використання платіжних документів в іноземній валюті, обмін національної грошової одиниці з метою перетворення її вартості на вартість 9 іноземної валюти. В. о. регулюються національним законодавством і міжнародними договорами.
Васалітет — система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася феодалом меншим (васалом). Васал мав щодо сеньйора низку військових, майнових, політичних, правових обов’язків.
Верховна Рада — єдиний орган законодавчої влади в Україні, виразник суверенітету нації. Вибори — визначений Конституцією України спосіб формування представницьких органів законодавчої влади та самоврядування.
Виборча дільниця — встановлене законом формування для проведення виборів, голосування і підрахунку голосів на визначеній території.
Виборча комісія — встановлений виборчим законом орган, що утворюється для організації та проведення виборів депутатів різного рівня в Україні (від Центральної виборчої комісії до окружної та дільничної). Склад, порядок роботи та компетенції виборчої комісії формуються згідно з вимогами виборчого закону. 10
Виборчий корпус — усі громадяни держави, які користуються виборчим правом.
Виборчий округ — встановлене законом формування для проведення виборчої кампанії. Виборчі округи утворюються Центральною виборчою комісією чи відповідною Радою народних депутатів з урахуванням адміністративно-територіальних меж і приблизно рівною кількістю виборців.
Виборче право — система правових норм, що регулюють порядок утворення в Україні органів законодавчої влади, обрання президента, органів місцевого самоврядування та взаємовідносин між виборцями і виборчими органами.
Виборча система — система суспільних відносин, що існують у сфері формування складу представницьких органів шляхом виборів. Основні види виборчих систем — мажоритарна, пропорційна, змішана. Види покарань у кримінальному праві: 1) основне — позбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, штраф, громадська догана. До військовослужбовців строкової служби може застосовуватися таке покарання як направлення до дисциплінарного батальйону. 11 2) додаткове — конфіскація майна, позбавлення військового або спеціального звання, позбавлення батьківських прав. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штраф можуть застосовуватися не лише як основні, а й як додаткові покарання.
Виключне право — право, що належить лише певній, визначеній законом фізичній або юридичній особі, у зв’язку з чим виключається можливість здійснення відповідного права будь-ким іншим.
Виконавча влада — організація державновладної виконавчо-розпорядчої, підзаконної діяльності спеціально створеним апаратом для практичного здійснення завдань держави у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях.
Виконавець злочину — особа, яка безпосередньо вчинила злочин.
Виконавчо-розпорядча діяльність — діяльність органів виконавчої влади, спрямована на реалізацію законів, актів законодавчої влади.
Вимагання — вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим 12 або його близькими, розголошення відомостей, що ганьблять особу чи її близьких, пошкодження чи знищення їхнього майна (ст. 189 КК).
Вимушений прогул — час, протягом якого працівник не зі своєї вини був позбавлений можливості працювати.
Вина — психічне ставлення суб’єкта права до здійснюваних ним діянь (бездіяльності) та їх наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Виправні роботи — призначаються без позбавлення волі на строк від двох місяців до двох років. Відбуваються відповідно до вироку суду за місцем роботи засудженого, або в інших місцях, що визначаються органами, які відають виконанням виправних робіт, але в районі проживання засудженого. Із заробітку засудженого до виправних робіт здійснюються відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, але не більше 20 відсотків (ст. 57 КК).
Виправдувальний вирок — постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, якщо в діянні підсудного немає складу злочину або коли не доведена участь підсудного у його вчиненні. 13 Виправно-трудова колонія — основний вид виправно-трудових установ, де відбувають покарання у вигляді позбавлення волі повнолітні засуджені, яким суд визначив відбування покарання у виправно-трудовій колонії конкретного виду режиму.
Випробувальний строк — певний термін, який встановлюється за участю сторін у межах закону при прийнятті на роботу особи з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Див. “Попереднє випробування”.
Вирок — рішення, винесене судом у результаті судового розгляду кримінальної справи, яке встановлює винність чи невинність підсудного, міру покарання, а також інші правові наслідки визнання винності чи невинності підсудного.
Вислуга років — тривалість трудової діяльності окремих категорій громадян, зайнятих на роботах, виконання яких тягне за собою втрату професійної придатності або працездатності до встановленої законом межі, що дає право на пенсію за віком.
Вихідна допомога — грошова сума, яка сплачується у передбачених законодавством випадках в разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. 14
Відкриття спадщини — виникнення спадкового правовідношення при встановленні певних юридичних фактів (смерть громадянина, оголошення особи померлою, внаслідок безвісної відсутності) (ст. 1220 ЦК).
Військові злочини — передбачені Кримінальним кодексом України злочини проти встановленого порядку несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними дійсної служби, навчальних або перевірочних зборів.
Відповідальність неповнолітніх — встановлена законодавством України юридична відповідальність молодих людей, які не досягли 18 років, за вчинені ними правопорушення. Відповідальність цивільна — майнова відповідальність фізичної чи юридичної особи, що виникає внаслідок її неправомірних дій, невиконання договірних зобов’язань, заподіяння майнової чи особистої шкоди, а також у випадках позадоговірної відповідальності.
Відпустка — один із видів відпочинку, що надається працівникові на встановлений законодавством термін. На час відпустки за працівником зберігаються його місце роботи, посада і середньомісячний заробіток. 15
Відрахування із заробітної плати — грошові суми, які вираховуються із заробітної плати у випадках, передбачених трудовим законодавством.
Відшкодування збитків — форма цивільної відповідальності за порушення зобов’язань. Відрізняється від поняття “відшкодування шкоди” тим, що в цьому випадку боржник відшкодовує кредиторові збитки, які виникли у разі невиконання або неналежного виконання першим своїх зобов’язань.
Відшкодування шкоди — цивільно-правова відповідальність згідно із зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяної шкоди (гл. 82 ЦК).
Внутрішній трудовий розпорядок — система врегульованих нормами права відносин, що складаються на конкретному підприємстві в процесі виконання трудових обов’язків. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність — умисні дії дорослої особи, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього, вчинені з метою викликати в нього прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах.
Відкликання депутата — передбачений Конституцією та законами України процес 16 дострокового припинення депутатських повноважень члена Верховної Ради, органів самоврядування за рішенням більшості виборців.
Власність — історично зумовлена суспільна форма володіння матеріальними та нематеріальними благами, яка виражає суспільні та виробничі взаємовідносини між людьми в процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання.
Власник — громадянин або юридична особа, якому належить право володіння, користування і розпорядження майном у межах, визначених законом.
Володіння — фактичне, законне або протиправне перебування майна у конкретної фізичної або юридичної особи.
Коментарі
Дописати коментар