Перейти до основного вмісту

                         Притча про сіяча

 "Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро." (Матвія 13:3-8)


Пояснення притчі про сіяча
"Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується. А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро." (Матвія 13:18-23)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

  Словник термінів і понять Автономія (грецькою «сам» і «закон») — самоуправління певної території. Аристократія (від грецьких слів «найкращий» і «сила, влада») — привілейована частина суспільства, яка успадкувала статус родоплемінної верхівки. Археологія — галузь історичної науки, що розповідає про найдавніші часи на підставі вивчення речових знахідок (археологічних пам’яток). Археологічна культура — сукупність речових знахідок (археологічних пам’яток), яка засвідчує факт перебування на даній території у визначений час певної групи людей (народу, племені).
                          А Абсолютна монархія  – форма правління, за якою влада  (законодавча, виконавча, судова) цілковито належить одній особі (цареві, королю, імператору).